Френсіс Гальцен, професор Університету Вісконсин-Медісон, став лауреатом Нобелівської премії з фізики 2026 року. Нагороду йому присуджено за визначальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Ідея Гальцена полягала в тому, щоб використати прозорий антарктичний лід як гігантський детектор частинок. У товщі льоду на Південному полюсі розміщено тисячі світлових сенсорів, які фіксують надзвичайно рідкісні спалахи світла, що виникають під час взаємодії нейтрино з речовиною. Нейтрино часто називають «частинками-привидами», адже вони майже не взаємодіють із матерією і можуть проходити крізь Землю. Водночас високоенергетичні нейтрино несуть інформацію про найпотужніші процеси у Всесвіті, зокрема про далекі галактики та космічні об’єкти з надзвичайно високими енергіями.
IceCube фактично відкрив нове вікно для дослідження Всесвіту – нейтринну астрономію. У 2013 році обсерваторія вперше продемонструвала наявність високоенергетичних нейтрино космічного походження, а подальші дослідження дозволили пов’язати їх із джерелами за межами нашої Галактики. Це яскравий приклад того, як смілива наукова ідея може перетворитися на унікальний інструмент для дослідження Всесвіту.
Нобелівська премія з фізики 2026 – за «полювання» на космічні нейтрино
