У статті науковців нашої кафедри розглядається екологічно безпечний підхід до отримання металевих і оксидних наночастинок – так званий «зелений синтез». Це альтернатива традиційним методам, які часто використовують токсичні реагенти та енергоємні процеси.
Зелений синтез – це метод отримання наноматеріалів із використанням природних відновників (екстракти рослин, мікроорганізми), безпечних розчинників (вода), м’яких умов реакції. Такий підхід відповідає принципам «зеленої хімії» – мінімізація шкоди для довкілля та людини.
У роботі виділяють кілька типів біосировини:
* рослини (листя, коріння, плоди);
* бактерії та гриби;
* біомолекули (білки, ферменти, поліфеноли).
Вони виконують одразу дві функції: відновлюють і стабілізують наночастинки.
Основними перевагами методу є екологічність, безпечність, дешевизна та доступність сировини, відсутність токсичних побічних продуктів, можливість масштабування для промисловості.
Найскладнішим є контроль розміру і форми частинок, варіабельність складу природної сировини, потреба в стандартизації процесів.
Отримані матеріали можна використовувати у медицині (доставка ліків, антибактеріальні засоби), каталізі, очищенні води, електроніці та сенсорах.
«Зелений синтез» є перспективним напрямом нанотехнологій, що поєднує ефективність і екологічність. Однак для широкого впровадження потрібні подальші дослідження щодо контролю властивостей і стандартизації методів.
Інформацію взято з Green Synthesis of Metal and Metal Oxide Nanoparticles: Principles of Green Chemistry and Raw Materials
by Liubov Soltys, Ostap Olkhovyy,Tetiana Tatarchuk and Mu. Naushad